Час пригальмувати: Як буде працювати система автоматичної фіксації порушень ПДР
Перші 20 комплексів системи автоматичної фото- та відеофіксації порушень ПДР в Києві вже понад тиждень працюють у тестовому режимі, виявляючи в середньому за добу 60 тис. любителів швидкості. Найближчим часом до них додадуться ще 30 комплексів у столичній області, і з 1 травня система вже запрацює “на повному ходу”: водіям на пошту почнуть приходити постанови про адмінправопорушення за перевищення швидкості.
За словами чиновників, такий жорсткий контроль за швидкісним режимом на дорогах повинен знизити аварійність на 30-50%, однак експерти сумніваються в досягненні таких результатів: для цього потрібні тисячі камер, щоб водії контролювали швидкість руху по всій протяжності дороги, а не на окремій ділянці.
Водночас законодавчі колізії, згідно з якими притягати до відповідальності можна тільки фактичного порушника, а не власника транспортного засобу, за останні роки були доопрацьовані, і тепер “невідворотність покарання” відчує кожен водій. До того ж ігнорувати штрафи стало небезпечно: “ПриватБанк” на вимогу виконавчої служби може заарештувати банківські рахунки.
Тоді, коли новинні стрічки були забиті повідомленнями про повсюдне оголошення карантину через загадковий коронавірус і про те, що в умовах таких обмежувальних заходів Pornhub вирішив порадувати жителів Італії безкоштовним доступом до контенту, багатьох водіїв обминула чергова презентація впровадження системи автоматичної фіксації порушень ПДР.
З 12 березня в Києві у тестовому режимі запрацювали перші 20 спеціальних комплексів КАСКАД (комплексна автоматизована система контролю автомобільних доріг), які тільки за перші 40 хвилин свого дебюту зафіксували близько 6 тис. номерів авто, які перевищили встановлений швидкісний режим.
Поки система працює в тестовому режимі, водіїв за це не карають, однак і не сповіщають про виявлені порушення з попередженням “на майбутнє”. Втім за номерним знаком і даними водійського посвідчення на сайті МВС (“Сервісі перевірки подій з ознаками адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху”) можна самостійно ознайомитися, скільки разів і за яких обставин залізний кінь потрапив під приціл камери КАСКАДу, і порахувати, скільки за штрафами коштуватиме така дорожня фотосесія.
У Нацполіції повідомляють, що до 10 квітня вздовж доріг Київської області встановлять ще 30 комплексів, і вже з 1 травня листоноші “Укрпошти” зможуть радувати власників авто рекомендованими листами зі штрафними квитанціями за перевищення швидкості. Експерти вітають повернення контролю за швидкісним рухом на українських дорогах з натхненням, але двояко.
“Безумовно, це найдієвіший та найдешевший спосіб контролю за перевищенням швидкості, який запроваджує принцип невідворотності покарання. Однак цих камер недостатньо. Тільки для Києва потрібно хоча б кілька тисяч, щоб водій постійно стежив за швидкістю свого руху. А так водії звикнуть до певних ділянок і будуть дотримуватися швидкісного режиму тільки на них. Адже у нас як: коли з’являються якісь обмежувальні заходи в законодавстві, люди найчастіше думають не про те, як їх виконати, а як їх обминути”, – ділиться думкою адвокат у сфері дорожнього права Олександр Швець.
За планами правоохоронців, до кінця року на дорогах загальнодержавного значення повинні з’явитися ще 220 спеціальних комплексів, інтегрованих у систему, хоча “Державна програма підвищення безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року” передбачає закупівлю 643 шт. таких комплексів. Втім на сайті виробника хваляться: КАСКАД вже випробував свої сили в Одесі і Миколаєві, а в Харкові за 4 дні його роботи на проспекті Ландау кількість порушень ПДР знизилася майже вдвічі.
Під час нинішнього дебюту в столиці камери фіксують близько 60 тис. правопорушень на добу. Якщо “перевести” на мінімальні 255 грн штрафу, в день автолюбителі можуть принести до міського бюджету 15,3 млн грн, а до кінця поточного року — 3, 723 млрд грн. Для порівняння: сума на забезпечення безпеки на дорогах, закладена до держбюджету на нинішній рік, становить 3,17 млрд грн, а торік вона була вдвічі меншою.
При цьому КАСКАДи наразі будуть фіксувати тільки перевищення швидкості, хоча здатні взяти під контроль набагато більше правил дорожнього руху (наприклад, виїзд на зустрічну смугу і порушення правил паркування).
Чиновники кажуть, що всі виручені гроші підуть на розвиток інфраструктурних проектів та ремонт доріг, однак водії не вірять у такі добрі наміри і обговорюють у соцмережах, як можна буде оскаржити постанову про адмінправопорушення. Однак цього разу в уряді подбали про юридичний бік питання краще, тож розраховувати на чергове рішення КСУ, яке б визнавало практику притягнення до відповідальності власника ТЗ неконституційною за порушення презумпції невинуватості та принципу персональної відповідальності, не доводиться.
Крім того, на початку березня боржники за неправильне паркування зіткнулися з неприємною новиною: виконавча служба, “ПриватБанк” та Департамент транспортної інфраструктури почали відпрацьовувати процедуру арешту банківських рахунків за несплату штрафів.
Штрафна траєкторія
Зустріч з КАСКАДами у Києві не буде для водія раптовою: на своїх офіційних сайтах та в соцмережах правоохоронні органи вже опублікували карту їх дислокації.
Як заявляє вітчизняний виробник КАСКАДів (ТОВ “Українські системні інновації”), за допомогою 3D-радара комплекси здатні безпомилково визначити швидкість пересування авто, однак до встановлених законом норм правоохоронці “накинули” ще 3 км/год. як допустиму похибку — тому, з “точки зору” техніки, порушником буде вважатися водій, що проїхав повз камери зі швидкістю 73 км/год.
Варто водночас нагадати, що у 2018 році для 17 найбільших доріг Києва міська влада підвищила допустимий швидкісний режим руху до 80 км/год, і на них (наприклад, по Великій Кільцевій або проспекту Степана Бандери) можна безкарно розганятися до 100 км/год. Номерні знаки тих авто, чиї водії звикли рухатися проти обмежень, тут же фіксуються машинним зором КАСКАДу на відповідні фото- та відеозаписи.
Цю доказову базу разом з метаданими – інформацією про час і місце правопорушення, перевищену швидкість, а також номерні знаки і марку авто — комплекс передає до центру автоматизованої обробки даних на сервер патрульної поліції. На екранах поліцейських моніторів з’являється вся упорядкована інформація про транспортний засіб, і правоохоронцям залишається перевірити цей “шаблон” на предмет достовірності, звіривши з даними реєстрів МВС (модель та марка авто можуть не збігатися із зазначеними номерними знаками або авто може перебувати в розшуку).
Якщо все добре, справа залишається за малим: поліцейський завіряє постанову електронним підписом та надсилає на друк комбінату “Україна”, де для цього використовують спеціальні бланки з елементами захисту. Протягом трьох днів, згідно із законом, постанову повинні надіслати рекомендованим листом за адресою прописки автовласника або фактичного місця проживання, якщо такі дані є в реєстрах. Водночас повідомлення про переїзд до іншого міста або скарги на погану роботу листонош не є виправданням: постанова набуває чинності навіть у разі невручення.
Втім паперова пошта слугує переважно для юридичної точки відліку, оскільки гарантує фізичне повідомлення порушника, однак нововведення до законодавства передбачають й інші “канали зв’язку”: для цього потрібно звернутися із заявою до сервісного центру МВС і вказати мобільний номер або електронну пошту, які будуть внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Інформація про виписаний штраф розміщується і в електронному кабінеті водія, де за вкладеним посиланням (як і QR-код на друкованій постанові) можна буде вивчити доказову базу з фото- та відеоматеріалів і подивитися на своє авто очима КАСКАДу.
Якщо спійманий на гарячому за перевищення швидкості водій згоден з обвинуваченням і готовий сплатити штраф, то протягом перших 10 днів від початку дії постанови (або з дня самого порушення) на нього чекає приємний “бонус”: у цих часових межах діє 50%-ва “знижка” від суми стягнення. Водночас, якщо протягом визначених законом 30 днів штраф не сплатити, до порушника будуть вживатися прямо протилежні заходи: сума штрафу подвоюється і передається для примусового виконання, за що теж окремо доведеться заплатити.
В об’єктиві закону
Окрема частина автовласників не вірить, що анонсована система фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі зможе приборкати любителів швидкості. На захист своєї думки вони посилаються на конституційні права: відповідальність за правопорушення має індивідуальний характер, і поки не встановлено, хто саме сидів за кермом на знімку КАСКАДу, штрафи на ім’я власника транспортного засобу вважаються незаконними.
До такого рішення Конституційний суд вже приходив у 2010 році, коли діяла система контролю “Рубіж”. Однак відтоді законодавство зазнало значних змін і, за словами Олександра Швеця, цього разу все повинно вийти: “Процедура притягнення до відповідальності безпосереднього порушника, а не лише власника ТЗ, раніше ніяк не регламентувалася, тому КСУ тоді і ухвалив таке рішення. Зараз, я думаю, на це не варто розраховувати”.
Так, у 2017 у Кабміні затвердили постанову “Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі”, за рік – “Державну програму підвищення безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року”.
Проте найважливіші зміни увійшли до Адміністративного кодексу разом з “паркувальною реформою” у 2018 році (ЗУ “Про внесення змін в деякі законодавчі акти України з реформування сфери паркування транспортних засобів”).
По-перше, якщо в Єдиному реєстрі транспортних засобів вказані дані про належного користувача авто, то постанови будуть приходити на його ім’я. З 20 січня отримати статус такого користувача можна в електронному кабінеті водія. Для цього потрібно ввести VIN-код автомобіля і вказати, на яких підставах у залізного коня з’являється новий “наїзник”: домовленість із власником; довіреність на право користування ТЗ; договір оренди, наймання або позики; договір фінансового або оперативного лізингу.
Заявку потрібно завірити кваліфікованим електронним підписом та вказати в ній контактні дані законного власника автомобіля, який також має її схвалити у своєму віртуальному кабінеті.
Якщо мова йде про “євробляхи”, то штрафи нараховуються на ім’я тієї людини, яка їх завозила на територію України.
По-друге, фактичний порушник правил дорожнього руху, який сидів за кермом чужого авто, протягом 20 днів від дня набрання чинності постанови може “з’явитися з повинною” до поліції і у відповідній заяві взяти всю провину на себе, прикріпивши до неї квитанцію про сплату штрафу.
По-третє, чинний закон “Про дорожній рух” передбачає право “зворотної вимоги до особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення”.
Водночас чиновники затівають й інші законодавчі ініціативи, менш приємні для водіїв. Так, в МВС серед іншого планують знизити допустиму норму перевищення швидкості з 20 км/год до 10 км/год, а за перевищення швидкості на 50 км/год збільшити розмір штрафу з нинішніх 510 грн до 3400 грн.
Крім того, нещодавно у ВРУ зареєстрували законопроект № 2809, який може позбавити автолюбителів приємної дрібниці – штрафних балів. Зараз кожному водієві призначено по 150 штрафних балів на рік, які списуються за деякі види порушень ПДР: наприклад, перевищення швидкості на 20 км/год і порушення правил паркування “коштуватимуть” по 50 балів.
Порівнюючи вітчизняну практику застосування штрафних балів з європейською, автори законопроекту вважають наш підхід інфантильним: в ЄС за кожне порушення ПДР водієві нараховуються бали, які, досягнувши певної кількості, можуть стати причиною позбавлення прав на управління транспортним засобом, тоді як в Україні штрафні бали не є покаранням. Крім того, після повноцінного запуску системи автоматичної фіксації порушень ПДР в роботу і враховуючи різний статус суб’єктів адмінвідповідальності (власник ТЗ, фактичний порушник, належний користувач), контролювати кількість штрафних балів на рахунку у водіїв буде важко.
Відмахнутися від штрафу і перевести від себе стрілки в таких вузьких законодавчих межах цього разу буде важко, особливо враховуючи “працездатність” і “неупередженість” комплексів для фіксації порушень ПДР.
“Був навіть такий анекдотичний випадок. Водій, який приїхав до Європи, вперше зіткнувся з камерами автоматичної фіксації порушень ПДР і здивувався спалахам, які вони роблять під час нічної роботи. Не відразу зрозумів, що це таке, і кілька разів туди-сюди проїхав повз камери, корчачи всякі пики. А потім за місяць йому прийшли 3 або 4 штрафи за водіння з непристебнутим ременем”, – згадує Швець.
(с) Ксенія Цивірко
Джерело: 112.ua
Підписуйтесь на канал "Київ Автомобільний" у Viber/Telegram, читайте нас у Facebook та Instagram, щоб першими дізнаватися про нові матеріали і ключові події дня.
