Сам факт того, що автомобіль припарковано на тротуарі, а не на проїзній частині, не може свідчити про відсутність перешкод дорожньому руху. Пішохід теж є учасником дорожнього руху, і наявність умов для його пересування є важливою умовою належної організації дорожнього руху. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 464/1703/17.
У справі встановлено, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за порушення пункту 15.10 (в) ПДР, відповідальність за яке встановлено у частині третій статті 122 КпАП (порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху). Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності слугувало те, що позивач припаркував автомобіль на тротуарі таким чином, що для руху пішоходів залишилося менше як два метри.
Твердячи про відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суди попередніх інстанцій виходили з того, що припаркований автомобіль не створював перешкод дорожньому руху і руху пішоходів, а окрім того відповідач не надав доказів того, що цей автомобіль стояв з порушенням ПДР.
Колегія суддів погоджується з тим, що для притягнення до адміністративної відповідальності з наведених підстав необхідно встановити у діях особи склад адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону. У цьому зв’язку створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху є обов’язковою умовою для притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки (частина третя статті 122 КпАП).
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли поспішного висновку про те, що автомобіль позивача не створював перешкод для руху пішоходів, адже ґрунтується він на поверховому з’ясуванні обставин справи. Суди слушно зауважили, що обов’язок доводити правомірність оскарженого рішення покладено на відповідача. Одним із доказів, на який покликається останній, є відеозапис нагрудної камери патрульного, якого суди, як можна зробити висновок із їх рішень, не досліджували.
Зважаючи на особливості розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху цей відеозапис є одним із тих доказів, якому потрібно надати правову оцінку (окремо та у сукупності з іншими доказами), відтак пересвідчитися у правомірності чи неправомірності оскарженої постанови.
Суди першої та апеляційної інстанцій, судові рішення яких є предметом касаційного перегляду, помилково залишили доводи відповідача в цій частині поза увагою, тому колегія суддів не може погодитися з їх висновком про неправомірність спірної постанови з наведених ними мотивів.
З огляду на межі касаційного перегляду та повноваження суду касаційної інстанції на цій стадії, колегія суддів не може самостійно з’ясовувати обставини справи та давати їм правову оцінку. Тому з урахуванням наведеного та керуючись вимогами частини другої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вирішила, що судові рішення в цій справі треба скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Джерело: Sud.ua
Підписуйтесь на канал "Київ Автомобільний" у Viber/Telegram, читайте нас у Facebook та Instagram, щоб першими дізнаватися про нові матеріали і ключові події дня.
***