Причин здійснити так звану купівлю-продаж автомобіля за «генеральним дорученням» може бути безліч: хтось не хоче реєструвати автомобіль на себе, для когось сама процедура реєстрації дорога, хтось укладає таку угоду через необхідність отримання субсидій. Є й такі, хто впевнений, що після підписання довіреності на автомобіль вони стають його повноцінним і єдиним власником. А «продавці» вважають, що повністю розпрощалися з автомобілем і жодних зобов’язань не мають.
Українське законодавство не передбачає такого поняття як «генеральна довіреність», «генеральне доручення». Натомість є визначення терміну «довіреність» – письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто, довіреність надає право особі представляти інтереси та виконувати певні дії (які саме вказуються у документі) від імені та в інтересах особи, яка надала довіреність. Перехід права на певні об’єкти такий документ не передбачає. Але в довіреності може бути надано право від імені довірителя (особи, яка дає довіреність) та в його інтересах зняти автомобіль з обліку.
Декілька років тому для того, щоб керувати не власним автомобілем, відмінили необхідність довіреностей. Після цього процес так званої (незаконної) купівлі-продажу автомобіля ще спростився – шляхом передачі «техпаспорта» (свідоцтва про реєстрацію ТЗ) від однієї людини іншій. Однак, якщо оформляється довіреність, то у ній може бути передбачено право «покупця» хоча б продати автомобіль. Тоді як при простому обміні техпаспорта на готівку у покупця не виникає навіть такого права.
Отже, оформляючи довіреність «покупець» отримує право користуватися і можливо розпорядитися автомобілем, шляхом зняття з реєстрації автомобіля. При простому отриманні свідоцтва про реєстрацію авто, покупець отримує автомобіль у користування. Ні за довіреностю, ні за техпаспортом покупець не отримує автомобіль у власність. За таких угод власником автомобіля і далі залишається «продавець». У будь якому із вищезазначених випадках реальний власник автомобіля може вимагати повернути йому автомобіль.
Варто пам’ятати, що довіреність втрачає силу в момент смерті довірителя. Як наслідок право власності на автомобіль може перейти до спадкоємців, які також можуть вимагати безкоштовно повернути їм автомобіль.
Одним із найбільших ризиків такої угоди так званої купівлі-продажу авто є можливість накладення арешту на транспортний засіб. Оскільки автомобіль і далі залишається у власності «продавця», на ТЗ може бути накладено арешт за всі борги власника. Сьогодні дуже поширена практика, коли користувачі автомобілями, які отримали або по довіреності, або шляхом обміну техпаспорта на гроші, дізнаються від правоохоронних органів, що автомобіль знаходить у розшуку, так як на нього накладено арешт за борги власника.
Ще варіант. Уявіть, що покупець стане учасником ДТП, в якому винним буде інший водій. Ні страхова компанія, ні винний водій не захочуть здійснити відшкодування шкоди. Для стягнення шкоди знову буде потрібний реальний власник ТЗ. А якщо на посту поліції скажуть, що автомобіль у розшуку, його заберуть і навіть не питатимуть Вашої думки. Ризики існують і для «продавців». Якщо автомобіль буде використано при вчиненні злочину, є великий ризик, що неприємності можуть виникнути у власника автомобіля.
Ще один ризик знову з’явився зовсім нещодавно. Реформа у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху знову повертає на дороги України автоматичну фіксацію порушень Правил дорожнього руху. Якщо порушення буде зафіксовано відповідним технічним засобом, до відповідальності без фактичного розгляду справи автоматично буде притягатися особа, яка є власником автомобіля на якому вчинено правопорушення. Тобто, усі штрафи за порушення, які будуть вчинятися на автомобілі, буде отримувати не реальний правопорушник, а власник авто.
Наведені вище ризики не є вичерпними. Негативних ситуацій, які можуть виникнути з автомобілем придбаним чи проданим «по генеральній довіреності» чи «по техпаспорту» може бути багато. Ому приймаючи рішення про таку угоду варто зважити усі можливі наслідки.