На сьогодні є багато автошкіл, де вчать правилам дорожнього руху та практичним навичкам керування автомобілем. З вісімнадцяти років можна отримати посвідчення водія і їздити власним транспортом. Не винятком є і люди з інвалідністю. Звісно, є люди з різними нозологіями інвалідності, які можуть бути водіями автомобіля.
Отже, що потрібно зробити для того, щоб отримати посвідчення водія? Поділюся власним досвідом.
Перш за все – бажання навчитися. Потім потрібно пройти водійську комісію, яка надасть медичну довідку для кандидатів у водії.
Потрібно зібрати документи в яких зазначено ваш діагноз: довідка МСЕК, історія хвороби (або амбулаторна картка з поліклініки), у деяких випадках – ще й індивідуальна програма реабілітації. Також знадобляться дві фотокартки. В усіх обласних центрах та великих містах такі комісії повинні бути. Про їх адресу в вашому населеному пункті можна дізнатися з Інтернету або дізнатись у поліклініці. Деякі водійські комісії є і при лікарнях. Вас обстежать лікарі, такі як: окуліст, невропатолог, психіатр, хірург тощо. Ці лікарі зазвичай працюють в одному медичному закладі, тому швидше за все не доведеться ходити з однієї лікарні в іншу. Якщо у вас немає протипоказань, тоді обстеження займе дві-три години. Якщо ці лікарі не в одному медзакладі, тоді два-три дні. Медична довідка, яку надасть водійська комісія, діятиме протягом двох років і є перепусткою в автошколу.
Автошколу для людей з інвалідністю у вашому населеному пункті можна також шукати в Інтернеті, хоча особисто я окрім львівської не знайшов, яка мала б власні автомобілі з ручним керуванням.
На щастя така автошкола вже цього року з’явилась і в Києві. Називається «Моя родина».
Там ведуть підготовку водіїв категорії В (легкові автомобілі). Є набір в денну, вечірню групи. Уроки водіння проводяться на автомобілях з автоматичною та механічною коробкою передач.
Для себе вирішив, що буде краще автомобіль з автоматичною коробкою передач і, звісно, з ручним керуванням. Це означає, що у водій керуватиме лише руками, а отже потрібно, щоб багато функцій транспортного засобу виконувалось без втручання людини. Для людей з інвалідністю це кращий варіант на сьогоднішній день. Є автомобілі, в яких ручне керування вмонтоване на кермі, а є ті, що мають цю конструкцію збоку, біля коробки передач. З таким приладом я і вчився. Досить зручний варіант. Єдине, що кермо потрібно буде тримати однією рукою, а педаль ручного керування іншою. Проте це не проблема, особливо якщо вчиш з першого уроку.
Навчання було платне, але завдяки цьому я уник бюрократичних перешкод. І невідомо коли я б зрештою сів на місце водія. А іще кілька місяців тому не думав, що сяду за кермо і поїду.
Навчання триває 2,5 – 3 місяці, але можливо для когось потрібно буде і більше. Спочатку приблизно місяць йдуть теоретичні заняття. Це вивчення правил дорожнього руху, основи надання першої медичної допомоги, безпека дорожнього руху тощо.
Отримавши деяку теоретичну основу, паралельно проводяться практичні уроки. В цій автошколі працюють досвідчені інструктори. Я працював з Костюковим Юрієм Васильовичем, інструктором, який знає і любить свою справу. Спершу вчився водінню на закритих майданчиках, багато уваги приділялось і різним вправам, наприклад, «змійка» вперед і назад, заїжджати в умовний гараж з правої та лівої сторін. Ще цікавим було навчитися заїжджати на підйом і спускатися, робити розворот в три прийоми тощо. Ці всі вправи допомагають краще відчути автомобіль, а отже і навчитися правильно керувати ним. Потім практикувався там, де майже немає руху автотранспорту. Згодом їздив по місту.
В автошколі мене вчили правильно паркуватись, їздити при різноманітних складностях, що виникають у водіїв: в годину пік, під час заторів та у більш сприятливих обставинах. В Києві дуже цікаво навчатися, оскільки місто велике, тож вибір складних умов гарантовано. В цій автошколі я відчув, що незважаючи на фізичні особливості, людина з інвалідністю може навчитися добре керувати автомобілем.
Звісно я не був впевнений, що зможу їздити, але з моєю наполегливістю та працею інструктора, я все-таки склав іспит в ДАІ і отримав посвідчення водія. За що і вдячний автошколі – за власний, та, сподіваюся, і ваш майбутній досвід. Якщо попередні невдачі привчили вас відступати від власних бажань, то такий корисний приклад надасть вам впевненості у власних силах та відкриє шлях до більш вагомих досягнень!
[SvenSoftSocialShareButtons]